СОЛЯНА КИСЛОТА

Сильна хімічна неорганічна кислота. Розчин хлороводню у воді. За стандартних умов - це сильна одноосновна кислота. Безбарвна, прозора, їдка рідина, що "димить" на повітрі (технічна соляна кислота - жовтуватого кольору через домішки заліза, хлору тощо). У концентрації близько 0,5 % присутня в шлунку людини. Солі соляної кислоти називаються хлоридами.

Соляну кислоту отримують розчиненням газоподібного хлороводню (HCl) у воді. Хлороводень отримують спалюванням водню в хлорі, отримана таким способом кислота називається синтетичною.

Також соляну кислоту отримують з абгазів - побічних газів, що утворюються в різних процесах, наприклад, під час хлорування вуглеводнів. Хлороводень, що міститься в цих газах, називається абгазним, а отримана таким чином кислота - абгазною. 

Застосування:

·      у промисловості (у гідрометалургії та гальванопластиці (травлення, декапування), для очищення поверхні металів під час паяння і лудіння, для отримання хлоридів цинку, марганцю, заліза та ін. металів. У суміші з поверхнево-активними речовинами використовується для очищення керамічних і металевих виробів (тут необхідна інгібована кислота) від забруднень і дезінфекції).

·      у харчовій промисловості зареєстрована як регулятор кислотності (харчова добавка E507). Застосовується для виготовлення сельтерської (содової) води.

у медицині (природна складова частина шлункового соку людини. У концентрації 0,3-0,5 %, зазвичай у суміші з ферментом пепсином, призначають всередину за недостатньої кислотності).